Значення
- (Мистецтво) –
(у музиці) Бути побудованим на контрапункті; поєднуватися, переплітатися як самостійні мелодичні лінії у поліфонічному творі.
- (Література) –
(переносно, книжн.) Утворювати складне, багатопланове єдність з чимось, поєднуватися, гармонійно доповнюючи одна одну (про ідеї, теми, сюжетні лінії тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я контрапунктуюся, ти контрапунктуєшся, він контрапунктується, ми контрапунктуємося, ви контрапунктуєтеся, вони контрапунктуються