Значення
- (Мистецтво) –
У музиці: поєднувати дві або більше самостійних мелодійних ліній (голосів) в одному музичному творі, створюючи гармонійну цілісність; вести голоси за правилами контрапункту.
- (Література) –
Переносно: протиставляти, поєднувати або накладати один на одного різні ідеї, теми, сюжетні лінії, явища тощо для створення складної, багатопланової структури чи для вираження певного художнього чи інтелектуального ефекту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я контрапунктую, ти контрапунктуєш, він контрапунктує, ми контрапунктуємо, ви контрапунктуєте, вони контрапунктують