контрактаційний
[kontrɑktɑt͡sijnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Історія) –
Стосунковий до контрактації — системи державного замовлення та закупівлі сільськогосподарської продукції в СРСР, за якою колгоспи та радгоспи зобов’язувалися здати державі визначену кількість продукції за заздалегідь встановленими цінами.
- (Юриспруденція) –
Стосунковий до контрактації як будь-якої угоди (контракту) щодо виробництва та поставки продукції, найму послуг або виконання робіт.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. контрактаційний, р. контрактаційного, д. контрактаційному, з. контрактаційного, о. контрактаційним, м. контрактаційнім