Значення
- (Юриспруденція) –
Контрактант — особа або організація, яка укладає контракт (договір) та бере на себе зобов’язання за його умовами; сторона контракту.
- (Юриспруденція) –
Контрактант — у міжнародному праві: держава або міжнародна організація, яка є стороною міжнародного договору.
- (Юриспруденція) –
Контрактант — у військовій справі та державних закупівлях: юридична чи фізична особа, яка уклала державний контракт на виконання робіт, поставку товарів або надання послуг для задоволення державних потреб.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. контрактант, р. контрактанта, д. контрактантові, з. контрактанта, о. контрактантом, м. контрактанті, к. контрактанте