Значення
- (Логіка) –
У логіці: відношення між двома судженнями, які не можуть бути одночасно істинними та одночасно хибними; взаємовиключність, що підпорядковується закону суперечності.
- (Філософія) –
У філософії та формальній логіці: властивість суджень (чи понять) бути протилежними за значенням і істинністю, коли істинність одного з них обов’язково тягне за собою хибність іншого, і навпаки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. контрадикторність, р. контрадикторності, д. контрадикторності, з. контрадикторність, о. контрадикторністю, м. контрадикторності, к. контрадикторносте