контрадикція

[kontrɑdɪkt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Філософія) –

    Логічне протиріччя між двома судженнями, які не можуть бути одночасно істинними; суперечність, що порушує закон протиріччя.

  2. (Філософія) –

    У філософії — внутрішня суперечність у міркуванні, понятті або теорії; протилежність, що виключає саму себе.

  3. (Лінгвістика) –

    У розмовній мові — рідко вживається як синонім до “суперечність” або “непослідовність” у думках, висловах або діях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контрадикція, р. контрадикції, д. контрадикції, з. контрадикцію, о. контрадикцією, м. контрадикції, к. контрадикціє

Більше записів