1. Логічне протиріччя між двома судженнями, які не можуть бути одночасно істинними; суперечність, що порушує закон протиріччя.
2. У філософії — внутрішня суперечність у міркуванні, понятті або теорії; протилежність, що виключає саму себе.
3. У розмовній мові — рідко вживається як синонім до “суперечність” або “непослідовність” у думках, висловах або діях.