1. (у логіці) такий, що знаходиться у відношенні суперечності, коли два судження не можуть бути одночасно істинними або хибними; взаємовиключний.
2. (у праві) такий, що містить суперечні, взаємовиключні твердження або положення.
Словник Української Мови
Буква
1. (у логіці) такий, що знаходиться у відношенні суперечності, коли два судження не можуть бути одночасно істинними або хибними; взаємовиключний.
2. (у праві) такий, що містить суперечні, взаємовиключні твердження або положення.
Відсутні