контестація

[kontɛstɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Контестація — оскарження, заперечення або протест проти чого-небудь (наприклад, рішення суду, результатів виборів, дій посадової особи), що оформляється в установленому порядку.

  2. (Юриспруденція) –

    Контестація — у цивільному процесуальному праві: заява сторони або іншої зацікавленої особи, якою оскаржується певна судова дія чи рішення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контестація, р. контестації, д. контестації, з. контестацію, о. контестацією, м. контестації, к. контестаціє

Більше записів