контестатор

[kontɛstɑtor] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Контестатор — особа, яка оскаржує (контестує) щось, наприклад, рішення суду, результати виборів або інші юридичні акти; той, хто подає офіційний протест або скаргу.

  2. (Соціологія) –

    Контестатор — у політичному та соціальному контексті: активіст, який публічно ставить під сумнів, критикує або відкрито виступає проти встановлених норм, правил, системи або результатів, часто з метою захисту прав та свобод.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контестатор, р. контестатора, д. контестаторові, з. контестатор, о. контестатором, м. контестаторі, к. контестаторе

Більше записів