контакт

1. Безпосереднє торкання або зіткнення між чим-небудь; стан, коли об’єкти стикаються один з одним.

2. Зв’язок, спілкування між людьми, організаціями, державами тощо; взаємодія.

3. Корисне знайомство, зв’язок у певних колах, що може сприяти справі.

4. Електричне пристрій або елемент електричного кола, що замикає або розмикає ланцюг, або місце з’єднання провідників.

5. У медицині — людина, яка мала спілкування з хворим на інфекційну хворобу і може стати джерелом зараження, або стан такої взаємодії.

Приклади вживання

Приклад 1:
То був наш останній земний контакт… Репресивний зашморг навколо мене почав тугіше затягуватися 1977 року у зв’язку з арештами членів Гельсинської групи. Я формально не належала до Групи, але активно спілкувалася з деякими її членами, передусім з Мирославом Мариновичем і Миколою Матусевичем (вони винаймали кімнатку у старому будиночку на колишній вулиці Леніна навпроти мене, і я добре почувала себе в їхньому розкутому молодому товаристві).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Маю тут на увазі передусім юридичну розбудову самого поняття «зґвалтування», до якого нині цілком слушно за­ лічуємо також будь-яку спро­ бу чоловіка ввійти у статевий контакт із жінкою, якщо ця спроба відбувається з ініціа­ тиви не жінки, а чоловіка (або і жінки, і чоловіка). Не в міру старанні прислужники пана Ph, ці останні могікани, згідно Однак, різко загостривши тональність і перейшовши до особистих образ (а саме так був сприйнятий натяк на сивочолого Казаллеґру, про якого було сказано допові­ дачкою вголос «несимпа­ тичний старий пройдисвіт»), Лайза Шейла посіяла бурю.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
— “Червону”, — до бармена, з комiчно‑безрадно розкладеними руками: “Вона сказала — червону”, — i вже бармен сочиться, як спiлий персик, розлитим по лицю усмiхом спiвучастi й, наповняючи лямпки смолисто‑тягучою, мов розтоплений бурштин, рiдиною, переливає через верх, — о, свiт лю‑бить закоханих, бо лиш вони в тупiй монотонностi буднiв ще дають йому наздогад, що насправдi вiн iнак‑ший, лiпший, нiж звик про себе думати, що досить iно простягнути руку, крутонути контакт — i все довкола заграє, замерехтить барвистими скельцями з дитячого калейдоскопа, засмiється од повняви сил i пуститься в танок! — старенький вуличний фотограф на парковiй лавочцi, коло нього недвижною скiфською бабою тiтка в сукнянiй кацавейцi: “Сфотографiруйте оно моло‑дих!”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Частина мови: іменник (однина) |