1. Спеціально розроблена технічна система або платформа, призначена для транспортування, розміщення та забезпечення функціонування певного корисного вантажу, обладнання чи модуля (наприклад, ракета-носій, шасі автомобіля як носій кузова).
2. У будівництві та архітектурі — основна несучa частина будівельної споруди або інженерної системи, що забезпечує її міцність, стійкість і здатність утримувати інші елементи.
3. У лінгвістиці — стійка мовна одиниця (словосполучення, речення), яка служить базовою моделлю для формування аналітичних форм слів або синтаксичних конструкцій.