конструювання

[konstrujuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Процес створення, утворення чого-небудь шляхом поєднання окремих частин, елементів або понять; побудова, конструювання.

  2. (Техніка) –

    (У техніці, машинобудуванні) Процес розробки та створення креслень, схем, моделей машин, механізмів, споруд тощо; проектування.

  3. (Філософія) –

    (Переносно) Штучне, надумане створення чого-небудь (наприклад, теорії, концепції), що не ґрунтується на реальних фактах або природних засадах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конструювання, р. конструювання, д. конструюванню, з. конструювання, о. конструюванням, м. конструюванні, к. конструювання

Більше записів