констеляційний
[konstɛljɑt͡sijnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Астрономія) –
Стосунковий до констеляції; такий, що має природу констеляції або властивості констеляції.
- (Релігія) –
У астрології: пов’язаний із взаємним розташуванням небесних тіл (планет, зірок тощо) у певний момент часу, що має тлумачне значення.
- (Філософія) –
У переносному значенні: такий, що є результатом унікального поєднання, взаємодії різних факторів, явищ або обставин; виникаючий через специфічну комбінацію умов.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. констеляційний, р. констеляційного, д. констеляційному, з. констеляційного, о. констеляційним, м. констеляційнім