констебль

[konstɛblʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    У Великій Британії, США та деяких інших країнах — поліцейський низького рангу, аналог дільничого або патрульного офіцера.

  2. (Історія) –

    У середньовічній Англії — посадовець, уповноважений королем у графстві, який виконував адміністративні, судові та військові функції.

  3. (Юриспруденція) –

    У сучасній Великій Британії — почесна посада в окремих муніципалітетах або на приватних територіях, що передбачає представницькі функції та певні повноваження щодо підтримання громадського порядку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. констебль, р. констебля, д. констеблеві, з. констебля, о. констеблем, м. констеблеві, к. констеблю

Більше записів