1. Бути встановленим, зафіксованим як факт; виявлятися, бути очевидним.
2. Офіційно або документально підтверджуватися, посвідчуватися (про факти, події, стани).
констатуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови