констеляція

[konstɛljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Астрономія) –

    В астрономії — група зірок, що утворює певну фігуру на небосхилі; сузір’я.

  2. (Філософія) –

    У переносному значенні — поєднання, співвідношення різних факторів, явищ або обставин, що визначають певну ситуацію.

  3. (Релігія) –

    В астрології — взаємне розташування небесних тіл (планет, зірок) у певний момент, що, на думку астрологів, впливає на долю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. констеляція, р. констеляції, д. констеляції, з. констеляцію, о. констеляцією, м. констеляції, к. констеляціє

Більше записів