констатація

[konstɑtɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Констатація — це встановлення, фіксування наявності або існування певного факту, явища, стану речей, що відбувається на основі об’єктивних даних, без їхнього глибшого аналізу, оцінки чи пояснення причин.

  2. (Лінгвістика) –

    Констатація — це сам факт, твердження або висновок, який є результатом такого встановлення; констатована (зафіксована) істина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. констатація, р. констатації, д. констатації, з. констатацію, о. констатацією, м. констатації, к. констатаціє

Більше записів