Словник Української Мови
Буква
Констатація — це встановлення, фіксування наявності або існування певного факту, явища, стану речей, що відбувається на основі об’єктивних даних, без їхнього глибшого аналізу, оцінки чи пояснення причин.
Констатація — це сам факт, твердження або висновок, який є результатом такого встановлення; констатована (зафіксована) істина.
Приклад 1:
Запис-констатація: «Рішеннями XXI з’їзду КПРС тіло Сталіна, як таке, що не гідне знаходитися в мавзолеї Леніна, винесено й поховано під кремлівською стіною» (1961). Водночас не відчувається якоїсь глибини усвідомлення, немає категоричності, глибших уроків цього історичного волевиявлення.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Як констатація факту, подана без епітетів — безоцінково: електричний вік; Дніпрельстан; здіймаються заводи; залізнокрилі мрії; стовпи димарів. Це реалії нового часу, з якими слід рахуватись, але в жодному разі — не гімн новому соціалістичному часу, який почали виспівувати деякі його сучасники в поезії.
— Самчук Улас, “Марія”