консонуючий

1. (у лінгвістиці) такий, що утворює консонанс — співзвуччя, гармонійне поєднання звуків, особливо при римуванні.

2. (переносно) такий, що знаходиться у згоді, гармонії з чимось; відповідний, узгоджений.

Приклади:

Відсутні