м’ята

1. Багаторічна ароматична трав’яниста рослина родини глухокропивових з чотиригранним стеблом, супротивними листками та дрібними квітками, що зібрані в колосоподібні суцвіття; використовується в медицині, харчовій промисловості, парфумерії та кулінарії як прянощі.

2. Прянощі, приправа або лікарська сировина (сушені листки, ефірна олія), отримані з цієї рослини.

3. Рід рослин (Mentha) родини глухокропивових, до якого належать численні види та гібриди, зокрема м’ята перцева, кучерява, довголиста тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
На Лаврінове лице похилились свіжі квітки маку та пахуча м’ята й прохолоджували його гарячу щоку, неначе холодна роса. Мелашка розпитувала Лавріна про його батька, про село, за семигорських дівчат.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: іменник (однина) |