Значення
- (Мистецтво) –
У музиці — узгодження, гармонійне поєднання звуків, акордів або голосів у поліфонічній фактурі.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці — те саме, що консонантна рима, тобто римування, засноване на співзвуччі приголосних звуків при різниці наголошених голосних (наприклад: “плач-меч”, “кров-прав”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. консонування, р. консонування, д. консонуванню, з. консонування, о. консонуванням, м. консонуванні, к. консонування