консонантний
[konsonɑntnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Лінгвістика) –
(лінгв.) Який складається з приголосних звуків або характеризується переважанням приголосних; властивий приголосним.
- (Мистецтво) –
(муз.) Який утворює консонанс, гармонійний, благозвучний (про інтервал або акорд); протилежне до дисонантного.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. консонантний, р. консонантного, д. консонантному, з. консонантного, о. консонантним, м. консонантнім