консонантизм

[konsonɑntɪzm] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Сукупність приголосних звуків (консонантів) у системі мови, їхня класифікація, властивості та взаємодія.

  2. (Лінгвістика) –

    Властивість звукового ладу певної мови або діалекту, що характеризується переважанням приголосних звуків над голосними.

  3. (Лінгвістика) –

    У фонетиці та фонології — розділ, що вивчає приголосні звуки мови, їхню артикуляцію, акустику та функціонування в мовленні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. консонантизм, р. консонантизму, д. консонантизмові, з. консонантизм, о. консонантизмом, м. консонантизмі, к. консонантизме

Більше записів