Значення
- (Лінгвістика) –
Консонантизація — фонетичний процес, внаслідок якого звук, що традиційно вважається голосним (наприклад, [і], [у]), набуває характеристик приголосного, зокрема в позиції перед голосним, часто виступаючи як [й] (напівголосний).
- (Лінгвістика) –
Консонантизація — у ширшому лінгвістичному вжитку: перехід звука з класу голосних до класу приголосних у історичному розвитку мови або в синхронних фонетичних позиціях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. консонантизація, р. консонантизації, д. консонантизації, з. консонантизацію, о. консонантизацією, м. консонантизації, к. консонантизаціє