консонансний
[konsonɑnsnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Мистецтво) –
(у музиці) такий, що характеризується консонансом — гармонійним, співзвучним поєднанням тонів, приємним для слуху; протилежне до дисонансний.
- (Лінгвістика) –
(у поетиці та філології) такий, що стосується консонансу — виду рими, в якій збігаються приголосні звуки після наголошених голосних (наприклад: “воля — доля”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. консонансний, р. консонансного, д. консонансному, з. консонансного, о. консонансним, м. консонанснім