консонанс

Значення

1. (Мистецтво) –

   У музиці: гармонійне поєднання звуків, що сприймається як стійке, спокійне; протилежне дисонансу.

2. (Лінгвістика) –

   У поетиці та філології: вид звукопису, що полягає у повторенні однакових або подібних приголосних звуків у віршованому чи прозовому тексті для створення певного звукового ефекту та наголошення образності.

Правопис та відмінювання