Значення
-
У християнській церковній практиці — урочистий обряд освячення храму, престолу, вівтаря, церковного начиння або інших предметів релігійного культу, що надає їм сакрального статусу.
-
У католицькій та англіканській традиціях — освячення та претворення хліба і вина в Тіло і Кров Христові під час Євхаристії; центральний момент меси.
-
Переносно — присвячення чогось високим, святим ідеям або цілям; наділення чогось особливою духовною цінністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. консекрація, р. консекрації, д. консекрації, з. консекрацію, о. консекрацією, м. консекрації, к. консекраціє