1. Логічний висновок, наслідок, результат, що випливає з певних засновків або посилок.
2. У філософії та логіці — другий член умовного висловлювання (імплікації), що йде після слова «то»; наслідкова частина умовного судження.
консеквенція
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Консеквенція — послідовність; висновок; наслідок. Контентуватися — годуватись, їсти; пригощатись.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |