1. (лінгв.) Який стосується конотації — додаткового, емоційно-оцінного або стилістичного відтінку значення слова, що набувається ним у мовленні на основі асоціацій, сприйняття мовцями та контексту, на відміну від основного, понятійного (денотативного) значення.
2. (у ширшому вжитку) Який має прихований, вторинний або асоціативний зміст, що випливає з контексту або суспільного сприйняття; контекстуально-навантажений.