конотаційний
[konotɑt͡sijnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
(лінгв.) Який стосується конотації — додаткового, емоційно-оцінного або стилістичного відтінку значення слова, що набувається ним у мовленні на основі асоціацій, сприйняття мовцями та контексту, на відміну від основного, понятійного (денотативного) значення.
-
(у ширшому вжитку) Який має прихований, вторинний або асоціативний зміст, що випливає з контексту або суспільного сприйняття; контекстуально-навантажений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конотаційний, р. конотаційного, д. конотаційному, з. конотаційного, о. конотаційним, м. конотаційнім