1. У логіці та семіотиці: додаткове, ускладнене значення слова або поняття, що включає не тільки його основне значення (денотацію), а й супутні уявлення, емоційні, оцінні та стилістичні відтінки, що виникають у свідомості мовця під впливом контексту, досвіду та культури.
2. У лінгвістиці: сукупність вторинних семантичних або стилістичних ознак одиниці мови, що надають їй особливого, часто експресивного, забарвлення (наприклад, конотації слова “лисиця” — хитрість, впертість).