Значення
-
У логіці та семіотиці: додаткове, ускладнене значення слова або поняття, що включає не тільки його основне значення (денотацію), а й супутні уявлення, емоційні, оцінні та стилістичні відтінки, що виникають у свідомості мовця під впливом контексту, досвіду та культури.
-
У лінгвістиці: сукупність вторинних семантичних або стилістичних ознак одиниці мови, що надають їй особливого, часто експресивного, забарвлення (наприклад, конотації слова “лисиця” — хитрість, впертість).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конотація, р. конотації, д. конотації, з. конотацію, о. конотацією, м. конотації, к. конотаціє