1. (в оптиці) Метод дослідження оптичних властивостей кристалів та анізотропних середовищ за допомогою коноскопа — приладу, що дозволяє спостерігати інтерференційну картину в збіжному пучку світла.
2. (в медицині) Ендоскопічний метод візуального огляду заднього проходу (прямої кишки) та нижнього відділу прямої кишки за допомогою спеціального приладу — коноскопа.