1. (в оптиці, кристалографії) Пов’язаний з коноскопією — методом дослідження оптичних властивостей кристалів за допомогою збірної лінзи (коноскопа) та поляризованого світла, що дозволяє спостерігати інтерференційну картину (коноскопічну фігуру).
2. (в медицині, ендоскопії) Стосунний до коноскопа — різновиду ендоскопа, призначеного для огляду порожнини вуха.