коноскопний

1. (в оптиці) Пов’язаний з коноскопом — приладом для дослідження оптичних осей кристалів та їхньої симетрії шляхом спостереження інтерференційної картини в збіжному пучку світла.

2. (в кристалографії) Характеризуючий метод або отриманий за допомогою коноскопа; стосовний до спостереження та аналізу коноскопічних картин (інтерференційних фігур) для вивчення властивостей кристалів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |