конкордантність

1. У лінгвістиці та текстології — повна або часткова збіжність, відповідність різних текстів, редакцій або версій одного літературного твору, документа тощо; узгодженість.

2. У медицині, біології та генетиці — наявність однакової ознаки, стану або захворювання у кількох осіб (наприклад, у близнюків), що дозволяє робити висновки про роль спадковості.

3. У статистиці та соціологічних дослідженнях — міра згоди, ступінь відповідності результатів, оцінок або думок різних джерел, спостерігачів або методів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |