конкорданція

[konkordɑnt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Алфавітний покажчик усіх слів (або ключових слів), що зустрічаються в тексті певного автора або пам’ятки, з наведенням місць їх появи (номерами сторінок, рядків, розділів) та фрагментами контексту.

  2. У біблійній текстології — повний алфавітний покажчик всіх слів, що містяться в Біблії, з посиланнями на відповідні книги, глави та вірші.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конкорданція, р. конкорданції, д. конкорданції, з. конкорданцію, о. конкорданцією, м. конкорданції, к. конкорданціє

Більше записів