конгруенція

[konɦruɛnt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. У геометрії: властивість геометричних фігур бути конгруентними, тобто такими, що при накладенні збігаються; рівність фігур за формою та розмірами.

  2. У математиці (теорія чисел): співвідношення між цілими числами, що виражає їхню рівність за певним модулем (наприклад, a ≡ b (mod m)).

  3. У психології (зокрема в гештальт-терапії): стан внутрішньої цілісності, гармонії та автентичності, коли слова, почуття, дії та життєві цінності людини узгоджені між собою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конгруенція, р. конгруенції, д. конгруенції, з. конгруенцію, о. конгруенцією, м. конгруенції, к. конгруенціє

Більше записів