конгруювати

[konɦrujuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. У геометрії: бути конгруентним, тобто мати однакову форму та розміри; повністю збігатися при накладенні (про геометричні фігури).

  2. У математиці та логіці: бути конгруентним за певним модулем; давати однакові остачі при діленні на задане число.

  3. У широкому сенсі: відповідати, бути сумісним, узгодженим, гармонійно поєднуватися з чимось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я конгруюю, ти конгруюєш, він конгруює, ми конгруюємо, ви конгруюєте, вони конгруюють

Більше записів