1. Дістатися, дійти до якогось місця, часто з труднощами або після тривалого шляху.
2. Дістати, отримати щось бажане, довго шукане або важкодоступне.
3. (розм.) Дочекатися, наздогнати когось; встигнути кудись у певний час.
Словник Української Мови
Буква
1. Дістатися, дійти до якогось місця, часто з труднощами або після тривалого шляху.
2. Дістати, отримати щось бажане, довго шукане або важкодоступне.
3. (розм.) Дочекатися, наздогнати когось; встигнути кудись у певний час.
Приклад 1:
Допасти — наздогнати і вхопитись. Допоминатись — домагатись, вимагати, наполягати.
— Зеров Микола, “Камена”