конфуз

1. Почуття сорому, збентеження, ніяковості через невдалу, незручну чи смішну ситуацію.

2. Незручна, неловка чи смішна ситуація, яка викликає почуття сорому та збентеження.

Приклади вживання

Приклад 1:
«Помиляєшся, інженере Звірятин, аж ніяк я не змінився і все так само борюсь із собою — від спокуси тікаю!» Ну, коли думаєте отак, то дозвольте сказати вам, товаришу Орловець, стався з вами конфуз надзвичайний! Тікати ви, може, й тікаєте, але ж утекти не можете: по кругу бігаєте!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |