конфронтуючий
[konfrontujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Психологія) –
Такий, що вступає в конфронтацію, виявляє протистояння, ворожнечу або непримиренність; спрямований на відкритий конфлікт, сутичку.
- (Психологія) –
(У психології, соціології) Характеризуючий поведінку, спрямовану на активне протидіяння, зіткнення інтересів, поглядів або позицій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конфронтуючий, р. конфронтуючого, д. конфронтуючому, з. конфронтуючого, о. конфронтуючим, м. конфронтуючім