1. Вступати в конфронтацію; протистояти, різко протидіяти кому-, чому-небудь, входити в протиріччя з ким-, чим-небудь.
2. Перебувати в стані конфронтації, протистояння; бути протилежними, ворогувати.
Словник Української Мови
Буква
1. Вступати в конфронтацію; протистояти, різко протидіяти кому-, чому-небудь, входити в протиріччя з ким-, чим-небудь.
2. Перебувати в стані конфронтації, протистояння; бути протилежними, ворогувати.
Відсутні