Значення
- (Психологія) –
Вступати в протистояння, відкриту боротьбу з кимось або чимось; протистояти, опиратися.
- (Філософія) –
Протиставляти, зіставляти щось з метою виявлення протилежностей або суперечностей (наприклад, ідеї, погляди, позиції).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я конфронтую, ти конфронтуєш, він конфронтує, ми конфронтуємо, ви конфронтуєте, вони конфронтують