Значення
- (Психологія) –
Викликати у когось почуття ніяковості, збентеження, сорому; ставити у незручне становище своїми словами або вчинками.
- (Лінгвістика) –
(заст.) Примушувати когось змінити свою думку, позицію; заперечувати, спростовувати чиїсь аргументи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я конфужу, ти конфузиш, він конфузить, ми конфузимо, ви конфузите, вони конфузять