Значення
- (Юриспруденція) –
Примусове безоплатне відчуження майна у власність держави за рішенням суду або інших уповноважених органів як санкція за правопорушення або з інших передбачених законом підстав.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конфіскування, р. конфіскування, д. конфіскуванню, з. конфіскування, о. конфіскуванням, м. конфіскуванні, к. конфіскування