конфіскований
[konfiskoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Юриспруденція) –
Такий, що був примусово відібраний державними органами на підставі судового рішення чи адміністративного акту як санкція за правопорушення або з інших передбачених законом підстав, з переходом права власності на нього до держави.
- (Юриспруденція) –
(У ширшому вжитку) Відібраний, позбавлений чогось на користь іншого (наприклад, конфіскований м’яч у гравця).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конфіскований, р. конфіскованого, д. конфіскованому, з. конфіскованого, о. конфіскованим, м. конфіскованім