конфіскація

[konfiskɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Примусове безоплатне відчуження майна, коштів або інших цінностей у державну власність за рішенням суду або інших уповноважених державних органів як санкція за правопорушення або злочин.

  2. (Юриспруденція) –

    У широкому сенсі — примусове позбавлення власності, вилучення майна державою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конфіскація, р. конфіскації, д. конфіскації, з. конфіскацію, о. конфіскацією, м. конфіскації, к. конфіскаціє

Більше записів