конфіскація

1. Примусове безоплатне відчуження майна, коштів або інших цінностей у державну власність за рішенням суду або інших уповноважених державних органів як санкція за правопорушення або злочин.

2. У широкому сенсі — примусове позбавлення власності, вилучення майна державою.

Приклади вживання

Приклад 1:
Обридли відьомскі шабаші фікцій і ця конфіскація душ під гармонь. І хочеться часом в двадцятому віці забитись в печеру і няньчить вогонь.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”

Частина мови: іменник (однина) |