Значення
- (Релігія) –
У християнстві, зокрема в католицькій та англіканській церквах — церковний обряд, таїнство миропомазання, що завершує посвячення в християнську віру та зміцнює віруючого в дусі Святого Духа; підтвердження.
- (Юриспруденція) –
Застаріле або спеціалізоване: офіційне підтвердження, затвердження, ратифікація (наприклад, рішення, угоди, повноважень).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конфірмування, р. конфірмування, д. конфірмуванню, з. конфірмування, о. конфірмуванням, м. конфірмуванні, к. конфірмування