конфірмувати

[konfirmuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Релігія) –

    У християнстві: здійснювати обряд конфірмації, тобто приймати в повноправні члени церкви через миропомазання та благословення єпископа (переважно у католицькій та англіканській традиціях).

  2. (Юриспруденція) –

    Затверджувати, надавати чомусь офіційного статусу, підтверджувати правильність або законність чогось (офіційний документ, рішення, повноваження тощо).

  3. (Лінгвістика) –

    Підтверджувати, перевіряючи та остаточно погоджуючись з чимось (наприклад, наміри, домовленість, замовлення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я конфірмую, ти конфірмуєш, він конфірмує, ми конфірмуємо, ви конфірмуєте, вони конфірмують

Більше записів