конфірмувати

1. У християнстві: здійснювати обряд конфірмації, тобто приймати в повноправні члени церкви через миропомазання та благословення єпископа (переважно у католицькій та англіканській традиціях).

2. Затверджувати, надавати чомусь офіційного статусу, підтверджувати правильність або законність чогось (офіційний документ, рішення, повноваження тощо).

3. Підтверджувати, перевіряючи та остаточно погоджуючись з чимось (наприклад, наміри, домовленість, замовлення).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |