Значення
- (Релігія) –
У християнстві: здійснювати обряд конфірмації, тобто приймати в повноправні члени церкви через миропомазання та благословення єпископа (переважно у католицькій та англіканській традиціях).
- (Юриспруденція) –
Затверджувати, надавати чомусь офіційного статусу, підтверджувати правильність або законність чогось (офіційний документ, рішення, повноваження тощо).
- (Лінгвістика) –
Підтверджувати, перевіряючи та остаточно погоджуючись з чимось (наприклад, наміри, домовленість, замовлення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я конфірмую, ти конфірмуєш, він конфірмує, ми конфірмуємо, ви конфірмуєте, вони конфірмують