конфірмований
[konfirmoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Релігія) –
(у католицькій та англіканській церквах) такий, що пройшов обряд конфірмації (миропомазання), тобто спеціальну церемонію, яка закріплює членство вірного в церковній громаді та звичайно здійснюється над підлітками.
- (Юриспруденція) –
(переносно, книжн.) такий, що отримав офіційне підтвердження, затвердження або визнання; підтверджений, закріплений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конфірмований, р. конфірмованого, д. конфірмованому, з. конфірмованого, о. конфірмованим, м. конфірмованім