конфірмований

1. (у католицькій та англіканській церквах) такий, що пройшов обряд конфірмації (миропомазання), тобто спеціальну церемонію, яка закріплює членство вірного в церковній громаді та звичайно здійснюється над підлітками.

2. (переносно, книжн.) такий, що отримав офіційне підтвердження, затвердження або визнання; підтверджений, закріплений.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |