Значення
- (Релігія) –
У католицькій та протестантських церквах — таїнство або обряд миропомазання, прийняття юнака чи дівчини в повноправні члени церковної громади, що зазвичай супроводжується наданням хрещеного імені.
- (Релігія) –
У західній християнській традиції — підтвердження єпископом рішення про призначення на церковну посаду (наприклад, парафіяльного священика).
- (Юриспруденція) –
Застаріле або спеціалізоване: офіційне затвердження, підтвердження чи ратифікація якогось рішення, угоди чи документа вищою інстанцією.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конфірмація, р. конфірмації, д. конфірмації, з. конфірмацію, о. конфірмацією, м. конфірмації, к. конфірмаціє