конфірмаційний

1. Стосовний до конфірмації (церковного обряду миропомазання у католицьтві та протестантизмі, а також у православ’ї при прийнятті в лоно церкви осіб, що перейшли з інших християнських конфесій).

2. Який підтверджує, затверджує або посвідчує щось (наприклад, документ).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |